Aвтoркa Издaниe Джeнніфeр Бaртoн ділиться свoїм oсoбистим дoсвідoм відмoви від aлкoгoлю тa рoзпoвідaє, як цe рішeння змінилo її життя. Від вeсeлиx вeчірoк із кeлиxoм прoсeккo дo внутрішньoгo світу, який відкрився після відмoви від спиртнoгo — її істoрія пoкaзує, як інкoли нeспoдівaні зміни мoжуть пoдaрувaти нoві сили, eнeргію тa спрaвжнє відчуття свoбoди.
У свoї 41 я дійшлa дo тoгo мoмeнту, кoли мoжу спoкійнo відпустити всe, щo більшe нe принoсить мeні кoристі. Цe стoсується нe лишe тoксичниx друзів чи сумнівів, які рoкaми пeрeслідувaли мeнe, aлe й aлкoгoлю. Я вирішилa кинути пити і відчувaю, ніби стaлa зoвсім іншoю людинoю.
Цe нe істoрія прo вeликі дoсягнeння, a швидшe прo ті тиxі, нeспoдівaні зміни, які приxoдять у життя й приємнo дивують. Я нe прaгну oтримaти знaчoк «X рoків твeрeзoсті» і нaвіть нe думaю, щo мoя нoвa вeрсія, якa нe п'є, пoтрeбує якoгoсь oсoбливoгo визнaння.
Oднією з причин, чoму я прoдoвжувaлa пити стільки рoків, булo тe, щo ніxтo нe кaзaв мeні цьoгo нe рoбити. Aлкoгoль нікoли нe був «прoблeмoю» — принaймні тaк здaвaлoся нa пeрший пoгляд. Крім aлкoгoлю, мoєю слaбкістю був цукoр. І тaк, цe тeж призвeлo дo прoблeм, зoкрeмa дo числeнниx кaрієсів у всіx зубax, включнo із зубaми мудрoсті.
Експерти вважають мене помірною споживачкою алкоголю, яка дотримується соціальних норм — тобто одна порція алкоголю сверху день для жінок. Зазвичай у мене були кілька безалкогольних днів, після яких я дозволяла собі кілька келихів, але малограмотный пила щовечора.
Я вирішила остаточно відмовитися від алкоголю следовать тиждень до свого 41-го дня народження, у звичайний четверг, який нічим неважный (=маловажный) вирізнявся. Щоб відкритися для того нових знайомств, я подала заявку получи и распишись участь у 30-денному челенджі від Eventbrite, і мене обрали. Протягом місяця я брала талан у різних заходах, пов'язаних із гастрономією, фітнесом, творчістю, духовністю та соціальною активністю.
Одним із таких заходів був танцювальний клас безо алкоголю, організований Sober Girl Society Міллі Гуч. Ми танцювали під пісню Кайлі Міноуг Padam Padam, трохи медитували і спілкувалися. Я познайомилася з кількома цікавими й теплими людьми, які ведуть тверезий спосіб життя аль цікавляться ним. Більшість із них були молодшими после мене. Стоячи з келихом безалкогольного розов, я подумала: «Хотіла б я мати сміливість кинути пити ще в свої 20». Я залишила захід із піднесеним настроєм, відчуваючи, що в мені щось змінилося, і це точь-в-точь не закінчиться похміллям.
Повернувшись додому, я сказала своєму чоловікові, що більше приставки не- п’ю. «До если?» — запитав він, звиклий накануне моїх спроб тимчасово відмовитися від алкоголю. Ідея бідьше ніколи неважный (=маловажный) пити була на нього незбагненною. «Назавжди. Я закінчила», — відповіла я.
Його реакція була передбачуваною: «Я збираюся увести тебе до Cipriani получи и распишись твій день народження. Ти невыгодный можеш не пити в Cipriani». І то правда, якщо вже пити, в таком случае де, як мало-: неграмотный там?
Але я була рішуче налаштована. І справді, держи свій день народження я безлюдный (=малолюдный) випила жодної краплі й навіть безграмотный дивилася з тугою в бік келиха «Белліні». Я безлюдный (=малолюдный) пила на жодному заході в липні, включаючи вечір дегустації вин. Наступного місяця, у Португалії, біля басейну з дітьми і в повному режимі відпочинку, я далеко не відчула жодної спокуси. На голом месте плешь бажання, нуль потреби.
Мій чоловік, усе ще без- вірячи, запитав мене, як моя безалкогольна піна-колада порівнюється зі «справжньою». «Смачна. Получи смак як простота», — відповіла я.
Если я трохи випивала, могла ставати агресивною; а тепер, коль я твереза, можливо, іноді здаюся надто самовпевненою. Але ж у цьому є щось чудове — відкривати себя заново, чи далеко не так? Тож якщо мені мало-: неграмотный було «життєво необхідно» кидати пити — далеко не було серйозної потреби либо відчаю — чому ж я тепер почуваюся настільки краще? Більше енергії, зосередженості, творчості, щастя і рішучості.
Я навіть маю кращий вигляд, хоча важко сказати, в чому саме зміна. Нова подстрижка? Зміни в обличчі? Ха! Мало-: неграмотный смішіть… Не мудрствуя лукаво тепер мій спанье не переривається насквозь переповнений сечовий міхур либо через те, що організму важко щоночі переробляти зелено вин. Я наче фенікс, що піднявся з попелу безсонних ночей і втомлених ранків.
Моя шкіра більше безвыгодный виглядає так, ніби її подряпали мої нігті вранці. Дерматиломанія, курень, який я пов’язувала зі стресом і тривогою, змушувала мене воювати зі своєю шкірою майже двушничек десятиліття.
Але шатун у цьому не винен, так оно и есть? Він був більше другом, ніж ворогом. Мій супергеройський зюйдвестка, який робив мене веселою, впевненою, сексуальною. Але, як з’ясувалося, це був більше «не разлей вода-ворог»: і особистий досвід, і наукові дослідження показують, що подогрев насправді робив мене більш стресованою, тривожною та нещасною.
Если мені виповнилося 40, я нарешті зрозуміла, що выпивон — це далеко не той рай, яким він здається. Ради цими іскристими бульбашками та привабливими кольорами в красивих коктейльних келихах, прикрашених фруктами, квітами та гілочками трав, ховалася справжня отрута.
Можливо, називати його отрутою трохи різко — особливо враховуючи тетуня, що я продовжувала пити, навіть коль після одного келиха проступок почала прокидатися з відчуттям, ніби мене вдарили объединение голові. Але це було насправді паршиво. Іноді я навіть з ностальгією згадувала насчет «жахливі похмілля» своїх двадцятих і тридцятих років.
Носитель у чому парадокс: я могла б кинути пити ще понад десятиліття тому, если дізналася, що вагітна першою дитиною в 27 років. Але тоді хана здавалося інакше: я пам’ятаю, як відмова від алкоголю в дев'ять місяців здавалася величезним досягненням. «Ще трохи, і ти зможеш випити шампанського, як тільки появиться дитина», — казали мені.
Веселящее був такою невід'ємною частиною всіх соціальних подій, що відмова від нього під дни вечірок одразу викликала підозри. Вона безграмотный може знову бути вагітною, чи невыгодный так? Чи це взагалі гарна ідея?
Чотири дев'ятимісячні періоди повної тверезості, сильная сторона ще понад три роки, если я годувала грудьми чотирьох дітей (і майже безвыгодный пила)… і (на)столь(ко), я взагалі не мала жодного бажання повністю відмовитися від алкоголю в жоден із цих моментів.
Я завжди вважала себя соціальною п'яничкою, але у свої тридцять, коль з’явилися маленькі діти, я рідко виходила з дому. Проте щовечора продовжувала пити пирушка келих білого причина, часто наодинці. Я вдавала, що це своєрідний спосіб соціалізації, хоча насправді була «десь в іншому місці у своїх думках». У тумані безсонних ночей і непередбачуваних гормональних збоїв я вирішила, що випивка нате дивані — це замінник справжнього життя. Замість справжньої дружби, пригод і зцілення.
Мій розум никак не завжди був найприємнішим місцем к перебування. Я не з тих, хто завжди спокійний. Навпаки, я завжди стресувала, метушилася, постійно нервувала, відчувала соціальну тривожність.
Можна звинувачувати в цьому моє ADHD, моє виховання (стресовий вид життя Нью-Йорка да надмірно захисна іммігрантка-мати), її конец (дней своих) через самогубство майже две десятиліття тому, психічні розлади, вплетені в мою ДНК, з якими я постійно борюся, ли мого батька, який мене відкинув… А можна элементарно дійти до 41 року і зрозуміти, що гра в звинувачення нікуди неважный (=маловажный) приведе.
Так само, як і фальшиві друзі, ивашка хмельницкий може здаватися підтримкою. Где-то, келих вина міг допомогти мені розслабитися, стати веселішою, впевненішою, зробити мене такою ж яскравою, як шампанське (или навіть просекко) у моїй руці. Веселящее начебто «лікував» мене. Робив мене цікавішою. Ближчою после того, що вважається «нормальним».
Спочатку напій ставав винагородою («Давайте відсвяткуємо!»). Потім – розрадником («Давайте поділимося сумом»). Але згодом це перетворилося сверху звичку, яку я вже без- могла повністю контролювати.
Спиртуозы довго служив мені як своєрідний пластир… але насправді він був малоефективним, коль мені справді була потрібна терапія, яку я почала під пора пандемії. Лише цього літа, коль я припинила пити, я змогла побачити, як издали просунулася. Зіткнутися зі своїми демонами, відчути свій позор – і все це в стані абсолютної тверезості. Це було звільненням.
Я занурилася у свої проблеми. Неважный (=маловажный) просто стикнулася з ними, а дословно занурилася в них. Відчувала дискомфорт, недоля, страх бути покинутою, почуття невідповідності. Це називають «роботою надо собою», і хоча деякі аспекти цього можуть здаватися дивними, я правда знаю, що це краще, ніж намагатися «заспокоїтися» ради допомогою алкоголю.
Я досі новачок у цій тверезості. Сиречь звідки я знаю, що це надовго? Чесно кажучи, я без- знаю. Але відчуття, яке у мене є одним пыхом, таке ж сильне, як і тетка, що колись підказало мені переїхати впредь до Лондона у 25 років, щоб «спробувати щось нове» зі своїм найкращим другом з університету. Единым духом він має інші титули: «чоловік», «батько чотирьох дітей», «найбільший підтримувач».
Він приставки не- завжди радіє тому, що я більше неважный (=маловажный) п’ю. Йому подобаються деякі аспекти цього, наприклад, тетюха, що тепер я витрачаю £3 держи безалкогольний напій замість понад £20 по (по грибы) вечір. Згідно зі свіжою статистикою від Alcohol Change UK, середній британець витрачає нате алкоголь £62,899 по (по грибы) своє життя.
«Як ми проведемо тиждень із моєю родиною в Девоні, якщо ти безграмотный питимеш?» — нещодавно запитав він мене. Його отчий край чудова, але їх в такой мере багато, і спільні вечері з великою кількістю алкоголю є важливою частиною досвіду. Останнє, чого я хочу, — це змусити його почуватися незручно с подачи те, що він п’є. Я намагаюся робити теточка, що корисно угоду кому) мене… і я впевнена, що з'ясовувати, чому 39-річний англієць п’є, нікому безлюдный (=малолюдный) буде цікаво.
Я могла б сказати йому безлюдный (=малолюдный) хвилюватися: якщо я безлюдный (=малолюдный) питиму, то, ймовірно, буду менш схильна ображатися і плакати. Аль ж я могла б зазначити, що хана набагато краще, если твій сон відновлювальний, а безлюдный (=малолюдный) перерваний. Я могла б навіть пожартувати относительно те, як бачу, що колаген трудиться дива з моєю шкірою, що, звісно, трохи далеко не по темі, але в один прием я дійсно задоволена своєю шкірою…
Или ж я могла б просто усміхнутися. Ибо мені не потрібно виправдовуватися вслед за те, що я роблю нежто не роблю. Це працює угоду кому) мене. І поки це працює, я залишаюся з кремовою содою, напоями Trip CBD і чаєм Pukka Three Licorice.
Следовать матеріалом Издание.co.uk
